Шлях до успішного врожаю починається з нами!

Захист колосся пшениці від шкідників

На озимій пшениці в період цвітіння, формування та наливу зернівки найбільшої шкоди спричиняють личинки клопа-черепашки, пшеничний трипс, злакові попелиці, а дещо пізніше ‒ хлібні жуки та хлібна жужелиця.

Клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps), фото 1. В Україні широко поширений і небезпечний шкідник зернових колосових, масове розмноження спостерігається на сході степової та лісостепової зон.

Розвивається клоп-черепашка в одному поколінні на рік. Зимують дорослі клопи в листовій підстилці деревних насаджень (лісів, лісосмуг, садів). У другій половині квітня – початку травня клопи масово перелітають на посіви хлібних злаків, де посилено живляться на пагонах в зоні конуса наростання, зачатка колоса.

Через 5-12 діб починається масова яйцекладка (на листя, стебла) – в одній кладці, як правило, буває 14 яєць, розташованих в два ряди. Яйця кулясті, 1 мм в діаметрі, спочатку зелені, непрозорі, а на 5-6 добу жовтіють, в них починає просвічуватися зародок – стадія «якірця» (фото 2). Середня тривалість розвитку яєць 1-2 тижні.

Розвиток личинок в середньому триває 35-40 діб, за цей час вони проходять в своєму розвитку 5 вікових груп:

– личинка I віку куляста, спочатку світло-зелена, потім коричнево-чорна (фото 3);

– личинка II віку напівкуляста, голова, передньоспинка, краї і середина черевних члеників зверху темні (інші частини черевця світлі), довжина 2-2,2 мм (фото 4);

– личинка III віку яйцеподібна, голова і передньоспинка темні, черевце світле, довжина 3,5-4,5 мм (фото 5);

– личинка IV віку округло-овальна, жовтувато-сіра, на середньоспинці 3 виступи – більший середній і невеликі бічні, довжина 5-6 мм (фото 6);

– личинка V віку жовтувато-сіра, на середньоспинці 3 добре виражених виступи, довжина 8-10 мм (фото 7).

Личинки I віку не живляться, а з II-III віків переміщаються живитися на колосся. Найбільшої шкоди завдають личинки старших вікових груп, які пошкоджують зернівки, що дозрівають – вони вводять в зерно ферменти, що руйнують клейковину – пошкоджені зернівки стають щуплими, мають низьку схожість і погані хлібопекарські якості.

Через розтягнутість яйцекладки і відродження личинок, в посіві, як правило, одночасно знаходяться особини кількох вікових груп.

Дорослі клопи починають з'являтися в червні, вони, як і личинки, пошкоджують зерно. У період збирання врожаю черепашка перелітає на ярові злаки, а пізніше – в місця зимівлі.

Шкідливість личинок клопа:

‒ живлення личинок у стадіях формування зернівки‒молочна стиглість викликає щуплість зерна;

‒ при живленні в стадії молочно-воскової стиглості спричиняє зниження посівних і хлібопекарських властивостей.

Інсектицидну обробку проводять при щільності більше 5-6 личинок/1 м2.

Оптимальний термін інсектицидної обробки посівів пшениці проти клопа – при співвідношенні чисельності личинок III віку 30-50% щодо інших вікових груп.

В цьому випадку личинки з усіх яйцекладок вже вивелися, а шкідливість старших вікових груп ще незначна. Якщо обробку провести раніше, частина личинок з'явиться після обробки і не буде знищена інсектицидом; якщо пізніше (коли всі личинки будуть в старшому віці), шкода, завдана личинками, буде значною.

Пшеничний трипс (Haplothrips tritici‒ широко поширений в посівах зернових по всій Україні, найбільш численний і шкідливий в Степовій зоні.

Дорослі трипси чорні, з вузьким видовженим тілом довжиною 1,3-1,5 мм; крила (2 пари) вузькі, прозорі, з довгими війками по краю (фото 8). Личинки яскраво-червоні, завдовжки 1,4-1,8 мм (фото 9).

Дорослі трипси концентруються в пазусі передпрапорцевого і прапорцевого листків, згодом проникають до колосу, де самки відкладають яйця. Відроджуються личинки і живляться впродовж 18-25 днів, висмоктуючи соки з квіткових і колоскових лусочок, органів квітки і зернівок, що формуються.

Шкідливість трипсів: при ранньому заселенні дорослі трипси викликають стерильність квіток, череззерницю колоса; личинки спричиняють щуплість і деформацію зернівок (особливо в умовах посухи).

Обприскування посівів інсектицидами застосовують при чисельності більше 40-50 личинок/1 колос.

Злакові попелиці поширені по всій Україні, значно шкодять на півдні Лісостепу і в Степу.

У стадіях трубкування–колосіння на листках пшениці та ячменю, як правило, шкодять три види: звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum)велика злакова попелиця (Sitobion avenae) та черемхово-злакова попелиця (Rhopalosiphum padi).

А на колоссі масово розвивається і пошкоджує їх велика злакова попелиця – серед колосків на лусках добре помітні численні колонії зелених або рожевих попелиць, фото 10.

Шкідливість злакових попелиць: живлення попелиць на колосі спричиняє щуплість зерна і втрати врожаю до 5-10 %. Обробку інсектицидами проводять при заселенні попелицями понад 25-30 % колосся.

Рекомендації від компанії Нертус:

Проти сисних шкідників найбільш ефективним є застосування двокомпонентного інсектицида Контадор Дуо, ке, (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л)з нормою 0,08-0,12 л/га.

У стадіях наливу та молочної стиглості ‒ зернівки в колосках можуть масово пошкоджувати хлібні жуки та хлібний турун.

Хлібний жук-кузька (Anisoplia austriaca) ‒ найбільш чисельний вид хлібних жуків в Україні, поширений повсюдно, крім Північно-західного Полісся. Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь.

Жук довжиною 13-16 мм; голова, передньоспинка, ноги и черевце знизу чорні з зеленкуватого відтінком, надкрила ‒ темно-каштанові, з чотирикутною чорною плямою навколо щитка (фото 11). Личинки білі, С-подібно зігнуті з коричневою головою и добре розвинутими ногами.

Жуки з'являються на посівах озимої пшениці в червні в період наливу зерна, вигризають м'які зернівки, а тверді вибивають з колосся (один жук в середньому знищує 9-10 колосів).

Найбільша щільність жуків на колоссі спостерігається в середині дня в суху, жарку погоду. В кінці дня жуки спускаються униз і ховаються під грудки, піднімаючись на рослини знову о 9-10-й годині ранку.

При масовому з’явленні жуків (при перевищенні щільності 6-8 особини на 1 м2) на посівах озимої пшениці необхідно застосовувати обприскування інсектицидними препаратами (вдень в теплу погоду при найбільшій концентрації жуків на колоссі):

• Шаман, ке, з нормою 0,7-0,8 л/га;

Оскільки жуки концентруються спочатку на крайових смугах полів – в першу чергу треба своєчасно застосовувати крайові обробки інсектицидами.

Хлібний турун (Zabrus tenebrioides). В Україні зона масового розмноження та шкідливості ‒ в Степу і Лісостепу. Найбільшої шкоди завдає озимій пшениці.

Жук довжиною 12-16 мм, смоляно-чорний, вусики і лапки червоно-бурі, надкрила опуклі (фото 12). Личинки довжиною до 28 мм, білувато-сірі з коричневою головою і грудними сегментами. Лялечки відкритого типу, білі, знаходяться в земляній колисці.

Розвивається в одній генерації. Личинки восени живляться сходами озимини, зимують на глибині 20-40 см, заляльковуються в ґрунті на глибині 20-70 см. Жуки зазвичай з'являються в період формування зернівок озимої пшениці, а масово – у фазі молочної стиглості зерна. Живляться зерном на колосках до жнив.

Шкідливість жуків проявляється в пошкодженні молодих зернівок ‒ один жук може пошкодити до 50-60 зернівок, крім того жуки вибивають з колосків багато неушкоджених зернівок.

Інсектицидний захист від туруна (при чисельності вище 3-5 жуків/1 м2) зазвичай поєднують з обробкою від хлібних жуків.


Джерело https://nertus.ua/news/view/Zahist_kolossya_pshenic_vd_shkdnikv