САЖКА ЧИ НЕ САЖКА?

Матінка-природа випробовує агровиробників кожного року. Особливо занепокоєними цього сезону були аграрії півдня України: через екстремальну посуху велика частина посівів озимини була втрачена або ж сходи не отримані взагалі.

У місцях, де рослини «вистояли», скоро стартує збирання ранніх зернових культур. І знову занепокоєння: масово пішла сажка! Як? Чому? Звідки?

Після аналізу рослинних проб з проблемних регіонів можемо Вас запевнити: це – не сажка, це – ураження колоса сапрофітними (непатогенними) грибами – Альтернарією, Кладоспоріумом та ін., так звана «чернь» колоса.

Як це виглядає? Сам колос, колоскові лусочки вже зараз, у полі покриті чорним нальотом спороношення грибів. Чорний наліт можна бачити навіть на борідках та бокових поверхнях зернівок (фото 1-4).

І ось тут виникає проблема – самі по собі майже не шкодочинні, ці гриби роблять зерно схожим на «сажкове». Точніше, на «маране», забруднене спорами сажки (фото 5). А це вже може спричинити серйозні ускладнення при здачі зерна на ХПП.

З огляду на погодні умови (часті опади) на цей час на всій території України, питання щодо черні колоса буде актуальним для більшості регіонів.

То ж давайте внесемо ясність – як відрізнити «чернь» від сажки, чи можна захиститись від «черні» у полі і від підозр щодо сажки на ХПП.

1. ЯК ВІДРІЗНИТИ?

Якщо рослини уражені твердою сажкою, то замість зерна утворюються мішечки зі чорною споровою масою (фото 6, 7) і відчувається запах триметиламіну (запах оселедця).

Забруднення зерна сажкою відбувається тільки під час комбайнування: спорові мішечки руйнуються, спори розпорошуються, потрапляють на зернівки здорових рослин і забруднюють зерно. Тобто, до збирання, на колоссі у стеблостої забрудненого сажкою зерна бути не може!

Якщо ви бачите почорніле колосся до заходу у поле комбайна, це однозначно «чернь».

2. ЧИ МОЖНА ПОПЕРЕДИТИ «ЧЕРНЬ»?

Заселення колоскових лусочок сапрофітними грибами може відбуватись в умовах надмірних опадів навіть безпосередньо перед збиранням.

Хімічний захист у більшості випадків неможливий. Проведені по колосу фунгіцидні обробки на цей час вже не дієві, обробляти ще раз – і дорого, і небезпечно за санітарними нормами (не завжди можна витримати період очікування після обробки).

3. ЯК УНИКНУТИ ПРОБЛЕМ ПРИ ЗДАЧІ ЗЕРНА НА ХЛІБОПРИЙМАЛЬНОМУ ПУНКТІ?

Подібна до цьогорічної ситуація спостерігалася практично по всій Україні у 2018 році, коли в період дозрівання зернових культур ішли дощі і рослини перестоювали на корені. У багатьох виникали проблеми при здачі зерна на ХПП через те, що зерно виглядало забрудненим і візуально відрізнити його від сажкового було дуже важко.

Але вихід є! Ви повинні знати наступне:

З 2019 року діє новий нормативний документ, за яким працюють на ХПП:
ДСТУ 3768:2019 ПШЕНИЦЯ. Технічні умови.

До нього внесені певні зміни, зокрема ті, що стосуються визначення наявності та кількості сажкових зерен, а саме.

П. 3.5 «сажкове зерно: зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частина поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою.

Результати мікологічної експертизи є остаточними щодо визначення класу зерна пшениці (додаток Г). За наявності спор сажкових грибів (усіх видів сумарно) кількістю не більше 100 штук на одну зернину, зерно залишається у відповідному класі за класоутворюючими показниками».

 Тобто, на даний час всі ХПП мають бути споряджені відповідним обладнанням, методиками і фахівцями для виконання мікологічної експертизи.

У РАЗІ, ЯКЩО У ВАС ПОСТАЄ ПИТАННЯ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ КЛАСНОСТІ ЗЕРНА ЧЕРЕЗ ПІДОЗРУ НА САЖКУ, ВАШИМ ПРАВОМ Є ВИМОГА РЕЗУЛЬТАТІВ МІКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ!

І ще одна рекомендація – по можливості, як можна раніше проводити збирання, не допускати перестою пшениці у полі.